Що можна вдіяти, коли твою державу атакує агресор із ядерною зброєю та однією з найсильніших армій світу? Попри все Україна змогла витримати екзистенційну загрозу своєму існуванню в перші тижні повномасштабної війни з Росією, тоді запустила тотальний спротив по всій території й врешті змогла повернути єдиний обласний центр, який РФ захопила після 24 лютого 2022 року. Збройні сили України продовжують чинити спротив агресору (і фіналізують підготовку до великого контрнаступу), водночас цивільні українці намагаються підтримувати економіку держави під час війни.
Поки найскладнішим часом виявилися зимові місяці, коли Росія почала систематично обстрілювати цивільні об’єкти та енергетичну інфраструктуру України. Українці дбали про те, щоб забарикадувати вікна й захистити культурні об’єкти на зразок музеїв, галерей і храмів. Власне, одним із важливих символів цієї війни вже стали мішки з піском, які використовували для того, щоб вберегти українські пам’ятники. Foundation Coffee Roasters придумали ще один символічний образ, використовуючи мішки із зеленим кавовим зерном, щоб забарикадувати свій флагманський заклад і ростерію в Одесі, українській фортеці на Чорному морі.
«Коли за минулий рік було найстрашніше? Певно, під час першої ракетної атаки, – розповідає Sprudge маркетинг-менеджер Foundation Артем Шведов. – Коли ти чуєш ці звуки, ти просто завмираєш, бо не знаєш, що буде далі. Якраз це мене лякало найбільше». Він визнає, що його першою реакцією 24 лютого було заперечення: «Я прокинувся о п’ятій ранку від звуків вибухів. Але мені здалося, що це був сон, моя дружина й діти продовжували спати, тож я теж знову заснув. Але вже за кілька годин стало зрозуміло – вони дійсно це зробили, почалася повномасштабна війна».
Одеса – велике місто-мільйонник на узбережжі та одне з найбільших постачальників українсько-єврейської міграції в США за 20 століття – було однією з найбільших цілей РФ на початку великого вторгнення. Планом росіян було захопити українську столицю Київ та обезголовити українську владу, водночас захоплюючи території на півдні та сході країни. Окупаційним військам вдалося захопити обласний центр Херсон, тоді вони рушили на сусідній Миколаїв, а наступним кроком мала б стати висадка десанту поблизу Одеси. Місто врешті-решт врятувала сукупність чинників, передусім героїчна оборона Миколаївської області Збройними силами України, фактором також стали шторми, що охопили Чорне море в кінці лютого й березні.
«Дійсно, ми відчуваємо вдячність за це, – визнає Роман Шахов із команди Foundation. – Але водночас тоді проявилося це сильне бажання бути корисним, допомагати своїй країні й команді. І коли ти розумієш, що треба пиздячити, це краще, ніж просто сидіти вдома і боятися». Артем Шведов додає, що першою дією компанії 24 лютого було зібрати команду й роздати колективу гроші. Заклад Foundation Coffee Place повернувся до роботи вже 26 лютого, забирикадувавши вікна мішками із зеленим зерном і почавши волонтерську роботу для забезпечення їжею і кавою військових. Додають, що частина команди на певний час переїхала в заклад у центрі Одеси, проводячи ночі у підвалі кав’ярні й ростерії.
«Тоді завданням було допомагати, як тільки можна. Хоча б надаючи людям тепле місце й каву», – пригадує фахівець із діджитал-маркетингу Шахов. Згодом на позначення цього явища придумали термін «пункт незламності»: фактично місце, куди можна прийти й отримати базову допомогу, доступ до розетки й гарячої кави. Під час зими українська влада й бізнеси подбали про запуск низки таких центрів для всіх охочих.
Команда Foundation продовжує волонтерську роботу й досі, віддаючи на потреби волонтерів і військових 100-200 обідів на добу. «Загалом ми вже приготували понад 30 тисяч обідів», – каже Шведов. Співпрацюють для цього із одеським гуманітарним штабом «Гостинна хата» та канадською благодійною організацією Global Medic.
«Насправді ми й не знали часу, коли працювали не під час війни», – розповідає Sprudge засновник і виконавчий директор Foundation Coffee Roasters Тимур Козонов. Він має на увазі, що заснував компанію в 2015 році, невдовзі після того, як Росія незаконно анексувала Крим і почала гібридні воєнні операції на Донбасі. Утім, виклик повномасштабної війни все одно став безпрецедентним для Foundation.
Козонов запустив родину брендів Foundation із дружиною Ксенією вісім років тому, але до цього він мав великий досвід в індустрії кави після десятиліття роботи на комерційному кавовому заводі. Його можна назвати одним із піонерів нової української кавової культури, який зробив стандартом в Одесі спешелті-каву свіжого обсмажування. Заклад Foundation Coffee Place в центрі Одеси поєднує формати кав’ярні й ростерії, водночас команда розвиває мережу невеликих кав’ярень Viter Coffee. Нині Foundation надає робочі місця 70 людям у кав’ярні, обсмажувальній компанії та відділі продажів, що робить її однією з найбільших кавових компаній України.
«2021-й був нашим найкращим роком, у нас ще ніколи не було такого сильного сезону, усе гаразд було і з кав’ярнею, і з продажами для [у сфері гостинності]. Навіть попри суттєве зростання ціни на зелену каву», – розповідає Артем Шведов. Після року пандемії та локдаунів 2021-й був гарним часом для ведення бізнесу в Україні, допомагало в цьому й залучення закордонних туристів. Оскільки більшість країн Європи тоді ще були закриті для відвідування, Україна змогла привабити туристів із Саудівської Аравії та країн Перської затоки. «У нас було багато планів на 2022 рік. Але всі вони пішли під укіс 24 лютого», – каже маркетинг-менеджер Foundation.
Після першого етапу повномасштабної війни в 2022 році Одеса почала адаптуватися до нової реальності, розповідають в команді Foundation. Місто дійсно змінилося, зокрема прийнявши чимало переселенців із сусідніх прифронтових областей, Миколаївської та Херсонської. Найбільші проблеми, втім, почалися взимку. Російські окупаційні війська почали бити по енергетичній інфраструктурі, щоб зробити українські непридатними для життя. Коли в Одесі зафіксували низку влучань ракет в об’єкти інфраструктури, почався тривалий період відімкнень електрики. «Був час, коли ми не мали світла протягом чотирьох-п’яти днів, – згадує Артем Шведов. – Наприклад, на Новий рік було жорстко. Усі були вдома, хотіли приготувати святкову вечерю, світло почало блимати. Тільки дивом система вистоїла».
Керування мережею кав’ярень та обсмажувальним центром під час відімкнень електрики став викликом для команди, визнають в Foundation. У цій ситуації допомогло, що ростер працював на газу, врешті на живлення газом вдалося перевести також еспресо-машину у Foundation Coffee Place. «Насправді це була велика проблема для нас, – пояснює фахівець із діджитал-маркетингу Роман Шахов. – У нас є частина гостей, що надає перевагу фільтру й хенд-брю, але більшість людей полюбляють напої на основі еспресо».
Як адаптувати еспресо-машину Rancilio для того, щоб вона працювала на газу? «Це ноу-хау нашої технічної команди, – усміхається Артем Шведов. – Вони можуть розібрати будь-яку «тачку» по деталях і зібрати докупи». Ідея полягала в тому, щоб підімкнути еспресо-машину до газу; врешті на цей процес пішов тиждень, але очікування було того варте. Видавати еспресо й капучино на газу в Foundation Coffee Place довелося впродовж двох місяців, поки в Одесі тривали планові й аварійні відімкнення світла.
Ясна річ, у цьому процесі також були свої проблеми: наприклад, для налаштування еспресо-машини на газу було потрібно значно більше часу. «Rancilio на газу треба було розігрівати. Якщо раніше ми приходили в кав’ярню на 07:30, щоб підготуватися, тепер довелося починати о 06:30. Треба знайти бензин, заправити генератор тощо… Зараз ми сміємося, але тоді було непросто», – згадує Роман Шахов. «Так, наша команда пережила дуже багато. Ми відчуваємо, що всі зріднилися за цей час», – додає Шведов.
На газ врешті перевели не лише еспресо-машину, а й все кухонне обладнання, щоб продовжити пропонувати гостям страви у закладі. Придбали, зокрема, газову плиту, яка дозволила готувати каву ручного приготування й чаї без використання електрики. «Принаймні не довелося переводити на газ кавомолки», – сміється Шахов. «Або використовувати ручні!», – додає Шведов. Водночас сусідня пекарня допомогла із зберіганням десертів у комфортних умовах. «Це про силу спільноти й взаємодопомогу», – каже Шведов.
У Foundation переконані, що цей екстремальний досвід можна використати на краще. «Ми завжди думали про себе як про глобальну компанію», – розповідає засновник Foundation Coffee Roasters Тимур Козонов. Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в команді почали думати про роботи за межами України, додає він. У 2022 році Foundation запустили хаб у Польщі, за який відповідає керівниця з обсмажування кави компанії. «Ми український бізнес, український ринок для нас досі найголовніший. Але ми повинні йти на захід – і для того, щоб підтримувати частину команди, яка була змушена залишити батьківщину, і через потенціал інших ринків», – додає Козонов.
Виробництво в Польщі суттєво допомагає із логістикою та роботою із бізнесами в Європі, це необхідно для того, щоб заявити про себе в Європейському Союзі. Наступним кроком у Foundation бачать Сполучені Штати, розповідає Артем Шведов. Компанія вивчає американський ринок кави і фіналізує угоду із всесвітньовідомим рестораном української кухні в Нью-Йорку (але поки не готова розкрити деталі), щоб вивести каву українського обсмажування в США. Після досвіду цієї зими команда не ставить перед собою обмежень.
Ярослав Друзюк – головний редактор Blackfield Coffee, українського медіа про кавову культуру. Читайте більше текстів Ярослава Друзюка для Sprudge.,